Вже кілька останніх десятиліть спостерігається зростання кількості захворювань опорно-рухового апарату та сполучної тканини, про що свідчать статистичні дані. Патології хребта та суглобів займають «почесне» третє місце після хвороб кровоносної та дихальної системи.
Біль і скутість у суглобах не лише значно знижують якість життя, а й нерідко призводять до тяжких наслідків – деформації та інвалідності. Не дивно, що пацієнти часто не мають уявлення, що таке артрит та артроз. Адже їм набагато важливіше знати, як позбутися недуги.
Різні симптоми
Відрізнити артроз від артриту можна за наявними симптомами, оскільки ці захворювання проявляються по-різному. Артрити є групою запальних уражень суглобів, у яких у патологічний процес залучаються все суглобові елементи – капсула, синовіальна оболонка, хрящова тканина.
Характерними ознаками артриту будь-якої етіології є такі:
- почервоніння, набряклість та виражений біль при дотику;
- біль не вщухає у стані спокою;
- больовий синдром носить пульсуючий, ниючий або різкий характер;
- суглоб гарячий на дотик;
- тугоподвижность вранці, що минає через півгодини – годину;
- симптоми загальної інтоксикації - лихоманка, нездужання, слабкість, пітливість та ін.
При артрозі уражається лише хрящова тканина: внаслідок втрати рідини вона стає пухкою та тонкою. В результаті кістки зчленування труться один про одного, посилюючи патологічний процес. У міру прогресування хвороби хрящова тканина розтріскується, та її окремі фрагменти, детрити, осідають на епіфізах кісток.
На відміну від артриту, артроз не викликає запальної реакції протягом тривалого часу. Припухлість і почервоніння можуть бути лише на останніх стадіях, коли кісткові вирости або переповнена рідиною суглобова порожнина тисне на навколишні структури.
Характерним симптомом артрозу є стартовий біль, який виникає вранці або після тривалого відпочинку. Денні фізичні навантаження, особливо сильні, завжди супроводжуються больовим синдромом, що стихає у стані спокою. Наприклад, артроз колінного суглоба дається взнаки при ходьбі, бігу, присіданнях. Проте вранці саме ці рухи допомагають зняти скутість.
Різниця між артритом та артрозом полягає також у тривалості ранкової скутості – при деструкції хрящової та кісткової тканини вона проходить через кілька хвилин. При артриті скутість може тривати більше години, оскільки в суглобовій порожнині за ніч накопичується велика кількість рідини (ексудату). Однак цю відмінність можна вважати умовною, оскільки для запущених форм артрозу також характерна тривала тугорухливість.
При артрозі стопи або пальців ніг людина важко робить перші ранкові кроки, встаючи з ліжка. Через перенесення центру тяжкості на п'яту або носок поступово змінюється хода, і з'являється кульгавість.
Різниця між артритом та артрозом полягає не тільки в симптомах, а й у причинах появи. Крім того, для кожної із цих хвороб існують свої особливості лікування.
Різні причини
Більш ніж у половині випадків артроз розвивається після травми, причому не обов'язково тяжкий. Набагато гірше на суглоб діють постійні мікротравми, які супроводжують професійну діяльність спортсменів, будівельників та інших представників фізичної праці.
Регулярно одержувані хронічні травми залишаються, як правило, непоміченими, і в суглобі накопичуються різні пошкодження. Поступово стоншуються і розтріскуються хрящі, надривається суглобова капсула, і виникають мікропереломи кісткової тканини. В результаті кістки деформуються, і створюється сприятливий ґрунт для розвитку артрозу.
Варто також відзначити автомобільні аварії, що почастішали, в яких отримують травми люди різного віку. Множинні важкі переломи з роздробленням кісток нерідко ускладнюються артрозом, інколи ж і повною знерухомленістю суглобів.
Ще однією причиною артрозу вважається генетична схильність – спадкові особливості обміну речовин та будови скелета. Але й у цьому випадку немає гарантії, що артроз передаватиметься з покоління до покоління. Проте ризик захворіти все ж таки підвищується.
Оскільки надмірна маса тіла створює надмірне навантаження на всю опорно-рухову систему, страждають усі суглобові елементи. У молодої людини хрящова тканина здатна витримати тиск. А в літньому віці, коли еластичність хрящів знижується, зайва вага може прискорити стирання хрящів.
Причиною дегенерації хрящових структур може стати і артрит, тому що при запаленні суглоба змінюється склад синовіальної рідини та хрящової тканини. Оскільки при артриті практично завжди порушується локальний кровообіг, не виключено розвиток вторинного артрозу. У цьому немає значення, вилікований артрит чи ні.
Тривале психоемоційне перенапруга, хоч як це дивно, відбивається на здоров'я суглобів не найкращим чином. Внаслідок різкого викиду гормонів стресу (стероїдів) знижується проникність кровоносних судин та погіршується кровопостачання суглобів. Це призводить до зменшення синтезу гіалуронової кислоти, яка входить до складу синовіальної рідини та відповідає за її в'язкість. Завдяки гіалуроновій кислоті забезпечується ковзання кісток навіть при значних руйнуваннях у суглобовій конструкції.
Варто відзначити, що в більшості випадків якоїсь однієї причини виникнення артрозу недостатньо. Як правило, механізм дегенерації хрящів запускає поєднання кількох факторів.
Артрит та артроз кардинально відрізняються за походженням. Причиною артриту може стати:
- інфекція;
- збій у роботі імунної системи, коли лейкоцити починають атакувати власні клітини організму;
- травми та надмірні навантаження на суглоби – наприклад, у масажистів нерідко розвивається артрит рук, уразливим місцем штангістів є коліна, ушкодження плечового суглоба зустрічається у боксерів та тенісистів;
- вроджені аномалії скелета;
- патології нервової та ендокринної системи, а також гормональні збої в період менопаузи;
- алергічні реакції;
- спадковість;
- порушення обміну речовин;
- інтоксикації токсичними речовинами, укуси отруйних комах;
- сильне чи тривале переохолодження організму;
- зловживання алкоголем;
- незбалансоване харчування, нестача вітамінів та мінералів.
Незалежно від того, яка причина викликала ушкодження у суглобі, порушується баланс між руйнівним та відновлювальним процесом. Тобто створюється надмірна кількість уражених, мертвих клітин, які не встигають утилізуватись. А нових функціональних клітин недостатньо, щоб замінити відмерлі. В результаті відбувається збій у роботі суглоба.
Якщо при обох захворюваннях уражається той самий елемент – суглоб, то в чому різниця артриту та артрозу? І чому симптоми так відрізняються? Відповідь ці питання у тому, які структури зачіпає патологічний процес.
При артриті запалюється синовіальна оболонка і змінюється якість суглобової рідини. Там же знаходяться ушкоджені клітини. Відповіддю на їх надлишок є набряклість самої капсули та прилеглих тканин.
Відмінність артрозу в тому, що пошкоджені клітини сконцентровані в хрящі, де спрацьовує інший захисний механізм - клітини, що втратили функціональність, замінюються сполучною тканиною з утворенням рубців. Причому нова рубцева тканина не здатна виконувати амортизуючу функцію і не має еластичності.
Оскільки збої в роботі суглобів виникають з різних причин і можуть бути пов'язані з гормональними, обмінними та механічними факторами, розуміння цих причин є важливим аспектом. Саме від них значною мірою залежить, якого лікування потребує артрит чи артроз.
Відмінності у лікуванні
Існує певна схема лікування артритів та артрозів. Терапія артриту спрямована на усунення запального процесу, метою лікування артрозу є відновлення хрящової тканини. У цьому полягає ще одна відмінність цих двох захворювань. Подібність лише тому, що у обох випадках застосовуються знеболювальні засоби.
Самолікування у разі успіху не принесе і може посилити ситуацію. Навіть досвідчений фахівець не завжди визначить за зовнішніми ознаками, чим артрит відрізняється від артрозу колінного суглоба. Тільки після одержання результатів досліджень ставиться точний діагноз.
Для лікування артрозу у гострому періоді застосовуються нестероїдні протизапальні препарати коротким курсом. При вираженому больовому синдромі проводяться внутрішньосуглобові блокади з анестетиком та глюкокортикостероїдами. Терапія може доповнюватися засобами місцевої дії – мазями та гелями.
Основним методом лікування артрозу є прийом хондропротекторів – препаратів на основі речовин, які сприяють регенерації хрящових тканин та гальмують розвиток дегенеративного процесу. Найбільш ефективним є введення в порожнину суглоба гіалуронової кислоти – за допомогою декількох ін'єкцій вдається відновити рухливість у суглобі та позбавити пацієнта від болю.
При необхідності можуть призначатися судинорозширюючі ліки для покращення кровообігу та міорелаксанти для зняття спазмів м'язів.
Велике значення при артроз має лікувальна фізкультура. За допомогою вправ можна досягти хороших результатів, а саме:
- зняти напругу та підвищити тонус ослаблених м'язів;
- знизити інтенсивність больових відчуттів;
- збільшити суглобову щілину та покращити рухливість у суглобі;
- покращити кровообіг та обмінні процеси у уражених тканинах.
Лікувальна тактика при артриті залежить від його походження. При алергічній, інфекційній та подагричній формі призначаються антигістамінні, антибактеріальні препарати та засоби для ліквідації надлишку сечової кислоти. У більшості випадків проводиться симптоматична терапія з використанням нестероїдних протизапальних препаратів та гормонів.
Терапія ревматоїдного артриту включає базисні препарати та біологічні ліки, що містять бактеріофаги.
При артриті будь-якого типу призначаються вітамінні комплекси, які містять вітаміни групи В.
У тяжких випадках проводиться хірургічне втручання, яке може бути кількох видів:
- синовектомія;
- артротомія;
- резекція суглоба;
- хейлектомія;
- артродеза;
- Артроскопія.
Наявність деструктивних змін у суглобі може вимагати проведення ендопротезування чи реконструктивної артропластики. Показанням до подібних операцій служить поганий прогноз через повну руйнацію хрящової тканини.
Висновки
Таким чином, відрізнити артрит від артрозу можна за характерними ознаками, що супроводжують ці захворювання. Важливо знати, що при артрозі найчастіше уражаються кульшові та колінні, дещо рідше – гомілковостопні та міжфалангові суглоби.
Розпізнати артрит у більшості випадків можна за симетричною поразкою зчленувань: якщо запалився суглоб на правому зап'ясті, то відразу ж починає турбувати відповідний суглоб на лівій руці.
Однак слід пам'ятати, що самостійно поставити собі діагноз неможливо, оскільки схожі симптоми можуть спостерігатися і при інших патологіях – тендиніті, синовіті, бурсіті та інших. Тому у разі дискомфорту та болю в суглобах необхідно пройти діагностику, щоб з'ясувати їхню причину.
Ранні стадії артрозу цілком піддаються лікуванню, у запущених випадках відновлення функції суглоба можливе лише оперативним шляхом. При артриті прогноз залежить як від типу захворювання, а й від якості проведеного лікування. Своєчасна терапія посттравматичного артриту у більшості пацієнтів призводить до повного лікування. Усунення алергену при алергічній формі хвороби також гарантує одужання.
Основним фактором, що впливає на сприятливий прогноз, є раннє виявлення та негайно розпочате лікування хвороби. Будьте здорові!